Сьогодні до нашого блогу завітала на філіжанку кави цікава людина. У минулому — досвідчений рекламщик (зокрема — співласник РА «Цифірь»), сьогодні — співзасновник магазину брендового взуття та одягу ShoeShoe.com.ua.
Андрій та його дружина Ната створили разом унікальний smm-кейс, не витративши на активну рекламу ні копійки. Тільки соціальні медіа та сарафанне радіо. Результат — через три роки до 70% продажів через сторінку Facebook.
Цікаво? Читайте далі.
— Пане Андрію, ви вже не раз розповідали цю історію (я сам чув її двічі), але розкажіть, будь-ласка, ще раз про створення ShoeShoe для наших читачів.
Все почалось взимку
І пішло поїхало.
А далі був випадок, коли їй потрібно було купити кольорові резинові чоботи. В місті їх ніде не знайшлось і вирішили привезти зі Штатів. І взяти ще кілька пар, щоб запропонувати знайомим через блог. На той момент в Україні майже не було сервісів, що займаються доставкою взуття — так що ми були одними з першопрохідців. А коли вже кількість індивідуальних замовлень в певні місяці почала досягати сотні — то було вирішено відкривати оффлайн-точку.
Ну і, відповідно, з відкриттям магазину, змінився сам формат бізнесу. Від покупок на американських сайтах, ми перейшли до прямої роботи з брендами, що дозволяє нам виставляти ціну аналогічну до американської чи європейської. Залежно від того, звідки доставляється товар.
— Ви казали, що до створення магазину працювали у рекламі. А де саме?
Я купу років працював в міжнародних мережевих рекламних агенціях. І паралельно займався комунікаційними проектами в Інтернеті. Зокрема, займався соціальними медіа тоді, коли ще слова «smm» ніхто не знав.
Згодом був співвласником та креативним директором діджитал-агенції «Цифірь» в рамках якої працював з брендами корпорації Unilever, українським представництвом Sony Ericsson та багатьма іншими.
Але я вирішив залишити цей бізнес, щоб повністю зосередитись на ShoeShoe. Відповідно, я тепер виконую роль комунікаційного відділу і повністю слідкую за тим, що відбувається у нас з маркетингом.
— Якщо не секрет, який процент замовлень приносить вам Facebook?
До моменту відкриття інтернет-магазину, це було приблизно 70 відсотків загальних продажів. Звісно, що частково це пересікалось з ЖЖ, який у нас досі функціонує. Але там ми вивішуємо тільки підбірки взуття на замовлення, які теж дублюємо в ЖЖ.
Тому точно підрахувати важко.
Фейсбук і надалі залишається головним каналом нашої комунікації. Зараз до нього додається сайт але поки що Фейсбук тільки те і робить, що сайт підтримує.
— Ната дуже цікаво пише про взуття, одяг та тренди. Вона має дизайнерську освіту чи це її хоббі?
Контентом на проекті, як і підбором товару, займаємось ми обоє. Жоден з нас не має профільної освіти але цього і не потрібно, якщо ви давно «варитесь» в темі і слідкуєте за те, що відбувається в світі моди. Так, це наше хобі. Але це вже давно і наша робота.
— Що робили на ФБ спочатку та як виробився якийсь алгоритм постів?
Все класично — різноманітний контент. Танцювати навколо того, що продаємо. Ніякого спаму, ніякого нав’язливого просування. Органічний розвиток спільноти. Ну і звісно ж, що треба слідкувати за тим, на які матеріали краще реагують і який тип контенту сприймається найбільш адекватно.
— Але дивіться, у соціалках часто реагують на усіляку фигню. Запостить компанія важливу новину — люди мовчать. Запостить котика — купа шейрів, лайків, комментів…
Так суть в тому, щоб на сторінці була потрібна вам аудиторія. Якщо ви накрутите тонну лайків і нагоните туди тих, хто насправді вашими клієнтами не є — то все, на що вони реагуватимуть, будуть якраз котики. Це велика проблема українського смм-маркетингу, коли на сторінки механічно приводять тих, кому ці сторінки, насправді, абсолютно не потрібні.
Якщо ж ви будете не розпорошуватись і залучати тих, хто є вашими потенційними клієнтами, то і лайки будуть на важливих новинах.
— Не було бажання співпрацювати з РА щодо смм-розкрутки?
Анінайменшого. Більш того, я впевнений, що ми ніколи не віддамо smm на сторону. Я краще візьму собі асистента, якого навчу всьому і буду його контролювати. Зрештою, якщо б я не займався соціальними медіа багато років — то така потреба була би.
Однак, зараз в цьому немає сенсу бо краще за мене це все одно ніхто не зробить. Бо я краще за будь-кого розумію специфіку нашого бізнесу, нашу аудиторію і знаю, що потрібно робити і коли.
— А яка взагалі ваша думка про сучасний українській смм?
Це зараз схоже на велику мильну бульбашку. Десятки і сотні агенцій, які підтримують видимість системного бізнесу, а реальними і ефективними проектами займаються одиниці.
Рано чи пізно, це все або накриється мідним тазом або зміниться та набуде нового вигляду.
Ось в Росії хедхантери вже жаліються, що різко впала потреба у спеціалістах для діджитал-агенцій. Побачимо, що з того вийде. Але брендам треба бути дуже обережними і в першу чергу подумати, чи взагалі їм потрібен той смм.
— Можете назвати українські smm-проекти, які вам подобаються?
Останній проект агенції Banda, який вони зробили для Puma Ukraine. Подобається як розвивається спільнота
— Ви декілька разів на рік відвідуєте виставки, наприклад, у Мілані. Підтримуєте спілкування зі світом західної моди онлайн?
Ну ми, звісно ж, постійно спілкуємось з нашими партнерами і щодня читаємо тонни інформації, які потрібні нам в роботі. Та і замовлення в більшості випадків відбуваються в онлайні, але тільки після того, як ми все побачили і домовились про поставку на самій виставці.
Персональне спілкування дуже важливе в цьому випадку. Крім того, вам обов’язково треба побачити вживу те, що ви потім будете замовляти.
— Запозичуєте у західного смм якісь цікаві ідеї?
Слідкуємо але поки не використовуємо. Речі, які потребують тривалої розробки та витрат, ми просто відкладаємо на потім. А поки що займаємось тим, що не вимагає окремого бюджету.
— Зараз ви можете спілкуватися на Фейсбуці зі своїми клієнтами так, як вам хочеться. Але якщо ШуШу стане мережею, прийдуть нові люди (продавці чи керівники нових магазинів) вже з трошки іншим баченням вашого бізнесу, і ви вже не зможете за всім слідкувати.
Почнеться розробка тієї самої маркетингової стратегії, інструкції для співробітників. І це буде вже не ваш персональний кайф, а механічні дії.
Якщо в людини буде інше бачення бізнесу — то людина не буде в нас працювати. Все дуже просто. А щодо механічних дій — спочатку вони завжди потрібні, щоб просто ввести людину в курс справи.
Далі, якщо працівник починає ловити кайф так само, як і ми — то все відбуватиметься природньо і без проблем.
— Наостанок, можете дати пораду? Наприклад, я власник магазину, товар у мене для соціалок підходить, але я там нічого не торопаю. Що мені робити?
Пробувати, вчитись на власних помилках, слідкувати за досвідом інших і не намагатись одразу віддати комусь купу грошей.