Сьогодні до нас в гості завітала дуже розумна, привітна та гармонічна людина.

Тетяна керує відділом маркетингу у компанії, яка займається розробкою комерційного ПО та стартапів і має більше 25 000 тисяч клієнтів по всьому світу. Вона одна з тих космополітичних українців, які люблять свою країну та водночас абсолютно спокійно працюють і заводять дружні стосунки із західними спеціалістами та власниками бізнесу. Саме такі люди допомагають вийти з «совкової» раковини, озирнутися і побачити перед собою новий світ, де існує безліч можливостей.

Якщо вас хвилює питання — чому у багатьох країнах Европи ми відчуваємо себе, як на іншій планеті, та як зробити у себе вдома так само — читайте далі.

— Розкажи, будь-ласка, про себе. Чим ти займалася, де працювала раніше?

Привіт!

Я працюю в супер-іноваційній ІТ-компанії МagneticOne. Займаю посаду керівника відділу маркетингу. Зараз у відділі 8 спеціалістів разом зі мною. Загалом у маркетингу (класичний + цифровий) більше 10 років. Я дуже щаслива людина — вдалося з першого разу обрати спеціальність своєї мрії і я ще ніколи про це не пошкодувала :-)

З попереднього досвіду роботи особливо хочеться згадати компанію Robert Bosch, у якій я працювала бренд-менеджером. Ця компанія — просто взірець порядності, турботи про працівників, корпоративної культури та високих моральних цінностей. За роки роботи в Bosch я сильно «виросла»: навчилася правильного використання ресурсів, відповідальності, проактивності, увібрала досвід професіоналів та мала змогу спостерігати, як працюють мої колеги в інших країнах світу.

А MagneticOne — це взагалі найкраща робота у моєму житті. Саме тут я зустріла близьких мені по духу професіоналів. Усі ми працюємо на одну мету, з цікавими унікальними проектами (я не перебільшую, саме «унікальними», адже є проекти єдині у своєму роді у цілому світі) і це неймовірно надихає.

— Як взагалі особистість керівника впливає на колектив?

Вплив керівника неможливо переоцінити. Як на мене, від топ-менеджера залежить і корпоративна культура, і стиль роботи, і якість персоналу. Керівник завжди підбирає у свою команду людей не лише по професійним якостям, але й по особистістим характеристикам.

Так важливо, щоб з людиною було комфортно працювати, щоб не виникало конфліктів на особистому плані, бо це може сильно заважати робочому процесу. Інша ситуація, коли керівнику відділу або підрозділу доводиться працювати вже у сформованій команді, але і у такій ситуації є шанси змінити ситуацію.

Я щаслива з того, що мені довелося самій формувати відділ. Зараз ми справжня команда, де кожен знає і якісно виконує свою роботу і готовий підтримати та підстрахувати колегу. Кожен з моїх колег — справжня особистість з яскравим букетом особистих якостей. Я багато чому вчуся у них.

— А чи потрібно йому стояти трохи осторонь, щоб не занадто «корешитися» з підлеглими?

Немає одного універсального рецепту. Визначальна тут особистість керівника та історичні фактори формування команди. Важливо, щоб система цінностей була в одній площині.

Напевне, навіть дещо несвідомо я обирала людей, які розділяли би зі мною ставлення до роботи та колег, внутрішню порядність, бо робота це не лише приємні моменти, це і критика, і зауваження, і розбір помилок.

Адекватна цілісна особистість може нормально сприймати і дружні стосунки, і робочі моменти, без образ, без нарікань.

Робочі стосунки підтримують субординацію у відділі, строгу звітність, чітке виконання задач та відповідальність за результати, а дружні стосунки забезпечують відчуття щастя від роботи в одній команді, зворотній зв’язок, лояльність до компанії, взаємопідтримку та навчання на досвіді колег, дружні поради, які дозволяють кожному з нас вдосконалюватися (мені, як керівнику, у тому ж числі).

— Які життеві інтереси маєш, окрім праці?

Робота — моє головне (але не єдине) хоббі. Вдячна своєму чоловіку за його терпіння, адже завдяки йому я можу дозволити собі працювати стільки, скільки мені цікаво (хоча інколи пізно ввечері мене просять покинути офіс :-)

Два роки займаюсь верховою їздою — все життя мріяла про коней але не наважувалася, аж поки моя донька мене не повела на іподром і з тих пір ми разом тренуємося.

Не дивно, що Тані сподобалася книга Даррела. Коли я шукав про неї додаткову інформацію, то знайшов в декількох тернопільских інтернет-газетах повідомлення про те, що Таня підібрала на вулиці хворого лелеку та забрала його додому, лікувати.

Багато читаю, не уявляю свого дня без книги (колеги жартома сваряться, бо помічали, як я читаю, йдучи пішки, кажуть, що можу вдаритися об стовб і тоді доведеться мене в лікарні провідувати). Читаю дуже багато професійної літератури та на теми розвитку особистості. Художню літературу беру до рук тепер дуже рідко, з останнього, що запам’яталося — Даррел «Моя сім’я та звірі» — книга читається на одному диханні, багатство мови та неймовірна краса описів просто вражає, такі книги дуже збагачують внутрішній світ та дарують чудовий настрій.

До слова, у нас не просто відділ маркетингу, а й «Клуб буквоїдів», адже кожен з нас читає багато книг і ми щотижня ділимося враженням від прочитаного, обговорюємо нові ідеї, висловлюємо власні бачення про те, як можна впровадити рекомендації з книг у нашій компанії та житті. Це нас дуже зближує і кожен з нас, прочитавши 1-2 книги на тиждень, отримує знання та враження про багато інших корисних книг, які читали його колеги.

— Допоможи дати маркетингу точне визначення, як досвідчений спеціаліст. Хто такий маркетолог та чим він займається?

Щодо визначення маркетингу, то воно і справді різне в залежності від ринку, конкуренції, етапу зрілості компанії / продукту, навіть від особистості топ-менеджера…

Якщо говорити про маркетинг для комерційних структур, а не для громадських чи державних організацій, то влучними та універсальними є слова Ф. Котлера про те, що «основне завдання маркетингу — зробити зусилля з продажу непотрібними». Це дуже допомагає «тверезо» глянути на маркетингову стратегію, на доцільність певних витрат, на те, що саме криється під такими модними словами, як «брендинг» та «комунікації».

Я люблю практичний маркетинг, тобто діяльність відділу має бути позитивно відчутна у довго- та короткостроковій перспективі.

— О, Котлер… я тут згадав запис Макса Пастухова:

«По ходу горячего спора с одним из теоретиков возник интересный вопрос: а бизнес — это наука или психология? …. И если изучать что-то „перед“ бизнесом, то лучше основы социальной психологии, нежели бизнес-мусор в виде толстых учебников по бизнесу и маркетингу. Даже что-то из „поп-психологии“, вроде Чалдини, будет на порядок полезнее, чем Котлер.»

Як думаешь?

Цікава думка. Вважаю, що не варто всіх під одну гребінку. На мою думку, бізнес — це «чуйка» (літературне слово «відчуття» чи «інтуіція»), зв’язки, вміння ризикувати і самоосвіта (не обов’язково класичні талмуди по бізнесу та економіці, це і досвід, і проби чогось нового, і поради бувалих).

А щодо книг… Чалдіні та Котлер — це книги з різних паралелей. Комусь треба прочитати і Чалдіні, і Котлера, а хтось і сам це все відчуває, адже нічого надзвичайно нового немає ні там, ні там, але подача та структурованість інформації дають змогу ефективніше зрозуміти та використати знання. Список необхідної літератури буде залежати від розміру бізнесу, від галузі та від особистісних якостей генерального директора. І взагалі, я згідна зі словами «при правильном подборе литературы и в туалете можно получить приличное образование» :-)

— Які відмінності має класичний маркетинг на відміну від інтернет-маркетингу?

Я фанат інтернет-маркетингу. Можу говорити про це довго (тому ти мене стримуй). От за що особливо люблю інтернет-маркетинг:

1. Можливо дуже швидко втілити нову ідею — час від народження ідеї до її впровадження інколи займає лише кілька годин чи днів.
2. Дуже швидко видно результат (значно швидше, ніж у оф-лайн маркетингу).
3. Вимірюваність. Це один із «козирів» цифрового маркетингу. Можна виміряти все, якщо грамотно підійти до цього питання. А якщо щось виміряти не можна, то чи варто було взагалі «це» робити?

— А ти згодишся з тим, що є речі, які важко виміряти? Той же PR, людські взаємовідносини… є відкладений єфект.

Щодо людських взаємовідносин, то це не тільки маркетинг, а більше психологія, але у психології також існують методи аналізу людських відносин «до» і «після».

Згідна, що важко (але можливо) виміряти результат і від PR активностей. Навіть для «відкладеного ефекту» можна визначити певні часові рамки, чи кілька інтервалів, протягом яких буде здійснюватись оцінка ефективності. Для цього існують спеціалізовані сервіси. Той самий PR робиться з якоюсь ціллю.

Варто відслідковувати, наскільки такі активності приблизили компанію до цілі. В інтернеті це зробити легше, ніж в оф-лайні, можна скористатися готовими сервісами та інструментами. Вимірюваність, відслідковуваність та обліковуваність (нехай навіть з похибкою) дають чітке розуміння, що було ефективним, а що ні, що варто масштабувати, а що виявилося невдалим експериментом. На це також йде багато ресурсів (досвідчений спеціаліст, оплата спеціалізованого сервісу), але при великих бюджетах та амбітних цілях — гра варта свічок.

Рекомендую почати з малого і легкого — просто фіксуйте маркетингові та PR активності деталізовано у окремому документі, а потім через певний період часу (в залежності від специфіки) перевіряйте ефективність: якщо це PR, то, до прикладу, це може бути кількість, полярність та динаміка згадувань в Інтернеті, кількість запитів на інтервью тощо; якщо це будь-який вид реклами, то кліки, переходи на сайт, конверсія; стандартне SEO — зміни позицій (SERP) та трафіку, конверсія по кожному з видів джерел трафіку, їх порівняння, ROI; і так по кожному типу активностей.

Можна створити файл з усіма аспектами підготовки та проведеннями певного заходу (у вигляді деталізованої інструкції та секретів успіху), де будуть відзначатися проблемні місця, які виникали і наступного разу буде легше провести захід з урахуванням попереднього досвіду, а також досягнути результати та побажання на наступні заходи такого роду.

І що важливо для великої структури, коли відбуваються кадрові зміни, то досвід попередніх маркетингових активностей передаються новому спеціалісту у готовому вигляді. У нас така система економить час на процесі вливання нового працівника відділу у роботу, економить час ментора на навчанні нового спеціаліста — він просто дає цей документ та відповідає на запитання по суті, а не починає все з азів, значно полегшує підміну того, хто у відпустці.

— У чому відмінність просування продуктів на західному ринку?

Перш за все для них Інтернет — звичайний спосіб ведення бізнесу, вони більш освідчені, мають досконалі закони, а в результаті — є довіра до Інтернету, як до площадки з боку власників інтернет-бізнесів та з боку клієнтів.

Історично склалося, що клієнти англомовного ринку більш вибагливі, вони звикли до високого рівня якості (продукту, післяпродажної підтримки тощо) та не готові йти на компроміс і поступатися своїми інтересами. Загалом вони добре розуміють суть інтернет-бізнесу і чітко прораховують доцільність інвестицій. Також вони охоче діляться зі інтернет-спільнотою своїм досвідом співпраці з іншими компаніями (як позитивним, так і негативним).

Алгоритм просування Гугла відрізняється від Яндекса. Ми переважно працюємо з Гуглом, але маємо успішний проект і для СНД, який ми просуваємо також у Яндексі — це автоматична система обліку робочого часу працівників Yaware — мега-корисна штука для менеджменту будь-якої компанії, працівники якої повністю, або частково працюють за комп’ютерами. Сама активно використовую, як керівнику відділу система економить десь 20% часу щомісяця і колеги впевнені у 100% об’єктивності оцінювання їхньої роботи.

— Які інструменти для просування ПО можеш виділити? Поштові розсилки, безкоштовні тестові версії, тощо? Що з твого прикладу найбільш єфективне, коли запускається продукт?

Можна надати просто перелік методів просування, але це буде схоже на список ліків для дітей, а що і коли приймати та при яких симптомах — не описано. Та ж сама ситуація і при переліку методів просування. У нас багато різноманітних проектів (як програмне забезпечення, так і веб-сервіси) і для кожного з них в залежності від специфіки ніші, клієнтів, відповідних площадок, конкурентів буде залежати кінцевий перелік «ліків», які допоможуть проекту вийти на плановий комерційний рівень.

Щодо найбільш ефективного — це сайт з доцільним дизайном, унікальним продаючим контентом (який ми регулярно оновлюємо), якісний сам продукт, адже реклама може продати будь-який продукт лише один раз :-) Тому якість самого продукту і взагалі ЯКІСТЬ, як стандарт будь-якої нашої роботи чи процесів — основна вимога.

— Якщо не помиляюсь, ти останнім часом цікавишся питаннями автоматизації. Коли компанія стрімко зростає, що маркетинговому відділу треба автоматизувати, а що ні?

От як ти підмітив! :-) Автоматизація — лише одна зі складових процесу оптимізації, який супроводжує роботу відділу маркетингу постійно. Для нас звично аналізувати маркетингову діяльність та шукати можливості до оптимізації витрат наших ресурсів та максимізації результатів.

Щодо того, що нам вдалося успішно автоматизувати, то це значна частина управлінських функцій та роботи над проектами, співпрацю між відділами, SEO, моніторинг роботи сайтів, збір аналітики, частково розсилки клієнтам і навіть щоденне замовлення обідів в офіс. Ми використовуємо як сторонні сервіси, так і власні продукти: Yaware, Shopping Cart Diagnostics та інші.

— Як ти думаєш, чому на Заході більш зріле відношення до бізнесу, до сервісу?

Вони просто до цього уже встигли звикнути :-) Ми теж звикнемо через років 5.

— Я маю на увазі, вони дуже привітні люди. Навіть коли дивишся коментарі у якомусь блозі, то перше, що пише читач: «Привіт! Дякую за хороший матеріал, а скажіть будь-ласка», а автор відповідає: «Привіт! Дякую, що спитав, залюбки поясню»…

Мене також завжди вражає листування з Михайлом Шакіним (Shakin.ru). Пам’ятаю, колись замовляв у нього рекламу на блозі за невеликі гроші, так він спочатку вибачився, що не відповів швидко із-за великої кількості листів, потім мені щось порадив, коли я запитав, потім подякував за те, що я звернувся. Я не витерпів і спитав, як він так робить и навіщо :). Михайло написав, що навчився такого поводження, коли працював офіціантом у Флориді.

— Тобто, суть питання — звідки там взявся такий менталітет, що до цього призводить?

Вікторе, яка ж мені близька ця тема… Працюючи у компанії, клієнти якої — громадяни розвинутих благополучних країн, культура взаємовідносин (у тому числі і стиль спілкування) яких відрізняється від наших, я досить болісно це сприймаю. Ми навіть взялися за перевиховання постійно незадовлених продавщиць з місцевого магазинчику біля нашого офісу — є прогрес :-)

Радісно, що Михайло Шакін подає такий хороший приклад. Я частенько почитую його блог.

Думаю, що основна проблема — нас цього ніколи не вчили. У розвинених країнах культура спілкування — це важливий шкільний предмет, а у нас якийсь далекий прототип. «Українське ділове мовлення» викладають лише у деяких ВУЗах. Також комунікації, як частина корпоративної культури сильно залежать від топ-менеджменту.

В MagneticOne є великий відділ підтримки клієнтів — саме вони кожного дня відповідають на сотні запитів клієнтів зі всього світу. Кожен з працівників відділу — професіонал у сфері спілкування, адже це справжнє мистецтво спілкуватися з конфліктним клієнтом так, щоб він в результаті подякував, написав позитивний відгук на сайт та ще й надіслав в наш тернопільський офіс шикарний букет квітів. Це наш стиль роботи. І ми дуже добре знаємо, що правильні комунікації — це основа успіху.

Мені дуже приємно спілкуватися з колегами. Навіть коли у нас напружена нарада чи професійна суперечка, то ти ніколи не почуєш нецензурної лексики, приниження, зверхнього ставлення. Ведеться ввічлива та конструктивна бесіда. І це результати роботи насамперед топ-менеджменту, адже вони показують приклад, присікають чорну риторику, підбирають у колектив людей з відповідним рівнем культури та дають можливість розвиватися (чого тільки варті тренінги та сучасна бібліотека).

А ще, кожного дня ми обіймаємося :-) Так, саме обійми та компліменти стали нашим ранковим вітанням. Це ще більше здружило наш колектив і завжди додає хорошого настрою.
(Примітка: підтверджую. Магнетиківці люблять обійматися :)

— Що ми можемо робити, щоб наздогнати Захід?

Ми дуже динамічно їх наздоганяємо. Але нас стримує дуже слабка законодавча база та відсутність нормальних способів оплати, таких як PayPal та Google Checkout, які визнані майже у всьому світі.

А також в Україні не вистачає спеціалістів у цій галузі. Я, як керівник відділу, дуже добре відчуваю це, адже дефіцит кваліфікованих кадрів — основний стримуючий фактор для нас зараз. Ми вирішуємо це питання за допомогою системи внутрішніх навчань, обміну досвідом, тренінгами та семінарами.